Secret Orangery

Простір оранжереї постає як умовний притулок, де людське і рослинне співіснують як рівноцінні елементи живої системи. Жест догляду — полив рослин — стає формою уваги та присутності, у якій прості дії набувають значення внутрішньої опори. Це образ уявленого місця, що поєднує пам’ять і фантазію, та функціонує як метафора повернення до природного стану рівноваги. Світ в моїх роботах — це місце, де час уповільнюється. Коли всі сплять у саду хтось поливає рослини, і здається, що світ дихає глибше. У цій роботі природа присутня як жива спільнота — кожна рослина має свій темперамент, свою силу, кожна важлива. Це спогад і водночас уявлений притулок. Про потребу повертатися до чогось природного, справжнього. Мій внутрішній дім.