Про мене

У своїх роботах я роблю видимими внутрішні ландшафти. Вони виникають на межі дитячої уяви та дорослої рефлексії. Памʼять, досвід втрати дому та тяжіння до природи формують особистий міф. Моє дитинство минало на Донеччині серед природи. Сьогодні цей простір існує для мене лише в памʼяті. Я спостерігала за рослинами, змінами світла й сезонів. Забобони та чудернацькі уявлення про світ змішували в мені відчуття реального і міфічного. Цей досвід сформував мій спосіб бачити. Природа для мене — це внутрішній стан. Людина не центр, а одна з істот серед живого. Я поєдную традиційні та цифрові інструменти. Моя візуальна мова базується на наївній, спрощеній формі, що відмовляється від логіки реального простору. Люди, тварини та фантастичні істоти формують середовище, де пам’ять і уява співіснують як єдина реальність. Сучасна людина часто переживає відокремленість від світу. У моїх ландшафтах людина перестає бути центром і постає як одна з форм життя серед інших — у середовищі, де звʼязок з живим зберігається, але залишається крихким.